св. Коструба

Свято Коструба (аграрне осінне свято)

-давно-слов’янське свято (у народних обрядах збереглися особливості давніх слов’янських свят)

-осінь= вже холодніше, вже червоніють листя, коротші дні
-під осінь стародавні українці провели велике свято прощання з літом
-під осінь приходило свято Коструба

**святкували також землеробських робіт– їли ‘дари природи’– сир, мед, кашу

Костру́б — бог весни, у слов’янській міфології
*дівчата його славили у весняних хороводах-іграх

-його свято= свято літнього сонцевороту, свято сонцевороту сонця на зиму

Звичаї- Похорон Коструба
**слово «коструб» означає —- нечепура, неохайний

-здійснювався у період після Трійці і до Петрового дня

 -святкували з грами та піснями

 -майстрували і ховали дівки ляльку (Кострубонька)

            *зроблена із смітної трави

 -коли ховали ляльку, підкреслювали тим початок заникання літа

 -ховання лялька зображувала смерть– похорон! прощання з весною

            *дуже сумно, співали сумних пісень, як на похороні

            *закінмувалася веселощами та жартами

 -в основі обряду=

            *уявлення про померлого, а потім воскреслого бога рослинності

            *прийде весна!

 -пізніше аграрний зміст обряду забувся і перетворився на забаву

(на таборі дівчата майстрували ляльки-Кострубоньки і подруги їх у лісі ховали. Потім була теренова гра із знанням міфології та свята Коструба та осени, щоб їх знайти)

Святий Вечір

Святий Вечір (24 грудня, 6 січня)

-господиня дому готує 12 пісних страв (символізують 12 апостолів Ісуса Христа)
-в інших регіонах України страви є різними (так і як у нас! традиції!)
*трохи говорити про спогадів юначок, їхні родинні звичаї
-Пилипівка= БЕЗ М’ЯСА

Кутя
-окраса столу
-Львівщина= кутю готують густою, з пшениці, маку, родзинок, грецьких горіхів та засолоджують медом
-Харківщина= кутя з рису, зі самими інгредієнтами як у Львові
-Закарпаття= готують рідку кутю: відвар з пшениці змішується з узваром, додається вода, в якій запарювався мак, мед, мелені горіхи та мелений мак

***всі МУСЯТЬ їсти принайменше одну ложку куті на початку вечері! Обовязково!

Колач, Плетенка
-поряд з кутею на столі як окраса
-хліб у формі коси, сплетена косою
-посипана маком

Узвар
-компот із сушених фруктів

Борщ,Суп
-Львівщина= борщ з булочками
-Вінниччина= кисленький суп, грибовий відвар, відвар з кислої капусти та овочевий відвар, морква
-Закарпаття= грибова юшка з фасолькою

Голубці
-з начинкою з тертої картоплі, политі грибовою підливкою
-Закарпаття= голубці наповнені кукурудзяною кашею з грибами, политі олією з часником

Вареники
-з квашеною капустою, з картоплею + гриби
-з маком (Вінничина)
-з вишнями (на Харківщині)

***традиція= заліплювати копійку, або сіль…хто знайде копійку – буде у наступному році багатим, кому дістанеться сіль – не дуже добрий рік буде

Квашена капуста
-Закарпаття=  з товченим горохом

Риба
–або смажена, або запечена з овочами

Мариновані грибочки

Маринований оселедець

Салати
-Львівщина, Вінниччина= з великою білої фасолі, засмажений цибулькою та морквою, з товченим часником
-Закарпаття= фасолю поливають засмажкою з цибулі

Пампушки
-часто начиняють варенням з рожі, можуть також бути з вишнями чи з маком

***По кутках столу традиційно ставлять часник
***посередині – обкладений сіном глиняний глечик з кутею, дідух, свячену сіль та свічку

-родина сідає коли на небі сходить перша зірка
-наймолодша дитина має відповідальність знайти на небі першу зірочку
-вечеря починається з молитви, а першу ложку куті смакує господар дому
-наступного дня є Різдво Христове, всі йдуть до церкви, а ввечері вже можна колядувати!!!

як на таборі святкувати-

Піонерка= один великий стіл, де всі учасники і булавні могли всі расом сідати на вечерю, гутірки, заняття, куховарення

Перша зірка= на хрещенні, одна юначка представала табір, почала хрещення табору цією традицією

Вечеря= куховарення в таборі, а потім вечеря разом при столі перед хрещенням табору– полова кухня, готували вареники з чорницями, кутю (каша з маком), ковбасу (липень= не Пилипівка), овочі

Кутя= всі взяли одну ложку, запросили інших комендантів до стола, всі разом поїли на хрещенні

Коляди= співали при столі (таборовий спів)

This slideshow requires JavaScript.

Іменини

Іменини
Вшанування людей– в означені дні в році! Коли?

(1) День народження
-в день народження особи, святкуємо ми разом
-як святкуєм? звичаї, традиції, торти, приняття, вечірки  ІТД
-неукраїнське середовище

ми як українці маєм ще один день на святкування осіб!

(2) Іменини
-згідно християнської традиції, вшануєм дні святих, що їх імена носимо!
-календар скаже коли чиї іменини припадають
-вшанування іменинника, свято, патрон
-характер, вчинки

Свято й патрон
-хто носить ім’я повинен наслідувати характер і характеристики патрона
-у давних часах і сьогодні дуже часто українці називають дітей залежно від коли народжені= дата та ім’я пов’зане з днем (переважно 2 тижні перед народженням або 2 тижні після)

Як святкується день іменини?

-дарунки, виготовлені власноручно
-привітання та побажання
-що іменинника вітають нашим традиційним  “Многая літа”
-солодщі, печеньки, вечеря  (ми на таборі святкували по групах- усі
літні, весняні, осінні, зимові іменини– тортами, печеньками як несподіванка)

Знаєте коли відбуваються Ваші іменини?

день
Ніна 14 січня
Оксана, Ксеня 23 січня
Мая 26 січня
Тесса 31 січня
Маріяна 16 лютого
Ляриса 26 березня
Ліяна 21 травня
Калина 13 червня
Іванна 24 червня
Христина 24 липня
Любомира 13 серпня
Наталя 26 серпня, 31 грудня
Александра 30 серпня
Марія 8 вересня
Стефанія 11 листопада
Катерина 24 листопада
Тоня 24 листопада
Дануся 17 грудня

Де знаходяться дальші інформації щодо іменин-

http://traditions.org.ua/statti/imenini.html
http://www.pravmir.ru/article_1205.html

Катерини Вечір

Свято Катерини, Катерини Вечір
(24 листопада, 7 грудня)

Як на Катерину холодно, то буде голодно.
Як Катерина по воді, то Різдво по льоді

*перші морози, світ вже холодніше

-давно в наших предків було свято Долі (обряди і забави–молоді люди)
*з поширенням християнства на нього наклалося свято
Катерини (вважається заступницею шлюбу та наречених)

-св. Катерина і Андрій– святі коханних (Андрійвський вечір відбувається зараз перед святом Катерини– разом триває тиждень святкування!)
-дiвки ворожать про свою долю
-вагiтнi жiнки моляться про легкi пологи

***ЖІНОЧЕ СВЯТО!!!!
-на допомогу святої Катерини
-жінки просили її про щасливий шлюб, злагоду в сім’ї

-в день Катерини дівчата збирались на вечорниці (перед Постом- Пилипівка, Різдвяний піст)
-на стіл– страви, особливо борщ та каша
-вечір для незаміжних дівчат, ворожіння
*після вечері треба вийти на вулицю
*підійти до вікон хат, щоб почути про що розмовляють господарі,
і за характером розмови визначити свою долю!!!
-залишатись дуже пізно на гулянні дівчатам не можна, бо треба йти додому щоб не прогнівити Долю!

ЯК СВЯТКУВАЛИ-

-в день свята, дівчата ворожили і закликали долю
-до схід сонця, дівчина йшла в садок і зрізала гілочку вишні
-в хаті ту гілочку ставила у пляшку з водою і чекала на свята Маланки -Якщо до Маланки вишня розів’ється і зацвіте — добрий знак,доля
-Вечір=  дівчата пішли до однієї хати і варили вечерю — борщ і кашу

-Приходили хлопці – починалися розваги
-Після опівночі, (перед тим як заспівають перші півні), дівчата брали миску з вечерею, обгортали її новим рушником і йшли “закликати долю”

-Кожна дівчина вилазила по черзі на ворота, тримаючи в руках вечерю, і тричі гукала: “Доле, доле, йди до мене вечеряти!”

Якщо в цей час заспіває півень, “доля обізвалась”, якщо ж ні – то “Доля оглухла, не чує мого голосу”. Журиться дівчина й проклинає долю: “Щоб ти зозулі не чула, блуднице моя!” Гірше, коли зірка з неба впаде — погасне доля.

(Ми на таборі святкували іграми та ворожінням по групах– була в нас ротація з різними заняттями. Провадили найстарші юначки і подруги)

Обливаний понеділок

Обливаний Понеділок і Гаївки
(день після Великодня)

-в Україні з давніх часів воду у Великодній понеділок вважали цілющою
-якщо особа облиє дівчину або хлопця водою, вони будуть здоровими і щасливими!!
-в селах, містах України– як святкується?

Ритуал очищення-

-ОП= стародавній звичай пов’язаний із весняним очищенням водою
-очищення– фізичне, тіла, душі
-в пізніші часи, звичай набув розважального характеру
*дівчина повинна віддати хлопцям крашанки, щоб її не обливали

***І в такому забавлянні головним був уже елемент залицяння. Існувала навіть народна прикмета: якщо хлопця чи дівчину в цей день обіллють, то одружаться вони з коханими.****

-в українських містах один одного обливають просто з пляшок, а на машини воду ллють з відер, водні пістолети!!

Обливаний понеділок, гаївки та народні танці-

-це молодіжна традиція
-водять гаївки, навчаться народних танців (Львів- Шевченківський Гай)
-гречаники, горлиця, голубка, коломийки, аркан, молодичка, співати давні українські веснянки або гаївки, гагілки, риндзівки

(на таборах можете навчити юначок гаївки, народні танці (може й вмілість!), святкувати ОП водними грами– похожі на новацькі гри, але в купалевих строях на поляні перед купіллям або замість спортові гри)

Обжинки

ОБЖИНКИ

Коли жнива скінчились, як дожали останню ниву, женці ходять по полю, збирають колоски, плетуть один спільний вінок з того колосся і співають.

Кінець нивочці, кінець,
Будемо плести вінець.
Добре нам було жати,
Бо було з ким розмовляти.

Котився віночок по полю,
Просився у господаря в стодолу:
Пускай, господаре, в стодолу,
Вже я набувся на полі,
Вже я на полі набувся,
Буйного вітру начувся,
Ранньої роси напився,
Я не довго полежу,
Зараз на поле побіжу.

«Зараз на поле побіжу» – це на озимий посів збирається бігти вінок з жита-пшениці.

Давно в глибинах віків так уже склалося на Україні, що хліб у хаті — це достаток, добробут, це і відрада і впевненість у завтрашньому дні. Хоч би де людина трудилась, у місті чи у селі, на суші чи в морях, чи на повітряних трасах, всі ми голосом серця завжди поєднаю з тим, хто годує країну, чия невмируща доля — літо й зиму в полях під. відкритим небом, їм, майстрам-хліборобам вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до землі несемо в серцях, Адже хвала хлібові — це щоразу хвала людині творцеві, хвала життю й самій природі, такій безмірній у своїх щедротах.

З роду в рід народ наш виховує своїх дітей у пошані до хліба, прищеплює дітям поняття, що хліб — святий. Не годилося розкидатися хлібом, не годилося змітати зі столу крихти — це суперечило народній моралі, це було образливим для душі хлібороба.

-звичай пов’язаний із жнивами = обжинки!
-об – жинки = приходить з традиції

-плели вінець жнивам…… завершували косовицю та залишили жмут колосся на полі (називали його БОРОДОЮ)
–над ним- червона стрічка, квітки (на долю)
–в підніжжі клали хліб і сіль
–співали=

Сійся-родися, жито-пшениця, всяка пашниця, краща, ніж торік!

-після цього, жінки плели хрест із пшениці і несли в село
-ставили на покуті (місце де мають перебувати душі предків та добрі польові духи)

-дівчата вибирали поміж себе найкращу дівчину (княгиня)
-ставала в коло, клала на ліве плече серпа, брала у праву руку цукру
і опускала голову
-носила вінок спеціяльний

-були спеціяльні обжинкові пісні які всі жінки співали в полі

ПОДІЛ=
-крім вінка плели ‘квітку’
-5 чи 6 окремі невеликі снопики сплетені разом в одну цілість.. виглядає як
велика квітка
-коли квітка і вінок готові, дівчата і молодиці вибирали поміж себе найкращу
–клали їй на голову вінок, давали ‘квітку’ в руки і пускали попереду
-за нею йшли женці і співали=

Зашуміла діброва.
Залящала дорога,
Господареві женці йдуть,
Золотий вінок несуть.

ЧЕРНІГІВ=

-по закінченню жнив женці обходили ниву, збирали колоски і робили вінки (2)
-кожний вінок переплітався з польовими квітами (волошками, маками, роменами)
-перший вінок= з жита
-другий вінок= з пшениці

-вінок вдягали на голову дівчині
-всі пішли до господарського двору, співаючи пісень
-попереду йшов хлоп, який ніс сніп жита чи пшениці
–підійшли до воріт господаря і співали

Одімкни, пане, свої ворота,
Несем віночок з щирого золота;
Ой, вийди, пане, хоч на ганочок,
Ой, викуп, викуп, золотий віночок…

Миколайко

СВЯТО МИКОЛАЯ (19 грудня)
-У давній традиції в той день вільно було селянам варити пиво, бо цих часах це було лиш право пана
*не ця традиція затрималася в нас

Святий Миколай
-за свого життя на землі любив помагати потребуючим, зокрема дівчатам, яким підкидав посаг,
щоб могли вийти заміж
-тепер вважають його опікуном та помічником, головно дітей, рибалок та всіх що в небезпеці
-в нас найбільше закріпився звичай, що святий Миколай приносить чемним дітям дарунки

Традиція дарувати подарунки

-Святий Миколай був багатою людиною і дбав про бідних людей тих часів    -традиція подарунків пішла від випадку коли один чоловік не міг забезпечити своїх трьох доньок приданим

-За тамтешніми звичаями, вони не змогли б вийти заміж, і, якщо б їм не вдалося знайти роботу, то довелося б стати повіями

Миколай, у той час ще не єпископ, дізнавшись про це, вирішує скористатись батьківським спадком щоб зарадити біді. Протягом трьох ночей він пробирався до убогої хатини та щоразу закидав крізь вікно у кімнату, де ночували сестри, шмат золота — на придане для кожної з дочок. Крім того, святий Миколай бажав, щоб ті три дочки не знали хто їм закидав це золото.

-За цим прикладом батьки почали таємно класти подарунки своїм дітям, які вірили, що подарунки від святого Миколая

-традиція пішла з Німеччини (там напередодні свята батьки презентували дітям новий зимовий одяг)
-з часом, почали робити таємно вночі, щоб діти вірили в чудеса святого

**почали також дарувати ласощі– горіхи, фрукти та особливі солодки з сушеними грушами, шкільне приладдя, іграшки
–клали в поремонтавані старі черевики, які ставили поблизу камінів к

–За давньою українською традицією, старші господарі села на свято збиралися, щоб зварити пшеничного пива
**влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на
санях довкола села

–На всій території України влаштовували заздравні обіди на честь Миколая Угодника з приготуванням ритуального пива й медів

–На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди

–На Поділлі цього дня чекали «полазника» — чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року

–На Київщині хазяїн, прийшовши цього дня із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя

(на таборі ми з новачками приготовлялий ляльковий театр під темою ‘Миколайко по всьому світу.’ Юначки і новачки співпрацювали і представили їхні вистави по групах і потім булавні всім передали цукерки. Наступного дня у нас був гість зранку на ранню руханку… О хто, хто…)

Follow

Get every new post delivered to your Inbox.